Заголовок

Я хочу аби ти стала моїм власним Парижем
Була постійно зі мною, а я для тебе – стіною
я на тебе чекаю, можливо, місяці три вже
готовий чекати, плекати надію. тобою
весь час намагатися жити.
І вежі підкорювати з любов‘ю
Я хочу щоб ти стала власним для мене святом
не гУчним, сімейним частково, ба, навіть безглуздим
з терпким твоїм ароматом
невимушеної розпусти
я хочу з тобою сміятись.
З випадків, можливостей. долі
з тобою разом опиратись міцно, при тому – поволі.
Ходити по колу, по колу.
Якоїсь екліптики дивної.
Купувати тобі кока-колу
заколисувати тебе гімнами. Твоїй принаді твоєму розуму,
можливо дивному, у мЕжі розриву
пунктиру подиву
і меж ілюзії і від цілунку – як від контузії.
Все неприйнятно Незрозуміло.
Та все ж я радий, що
ти
є,
мила.(с)